Що таке деменція?
Деменція — це загальний термін для позначення захворювань, при яких відбувається втрата когнітивних здібностей. Існують різні форми деменції. Найпоширенішою є деменція Альцгеймера. Серед інших форм — фронтотемпоральна деменція, судинна деменція та деменція з тільцями Леві.
Відмінність між хворобою Альцгеймера та деменцією.
До різних форм деменції належить і деменція Альцгеймера. Вона викликана накопиченням аномальних білкових відкладень, таких як бета-амілоїдні бляшки та тау-заплутування (нейрофібрилярні клубки) у мозку. З часткою приблизно 60–70% деменція Альцгеймера є найпоширенішою формою деменції.
Окрім деменції Альцгеймера, існують також фронтотемпоральна деменція, від якої страждає Брюс Вілліс, судинна деменція, деменція з тільцями Леві та змішана деменція.
Чотири стадії деменції
Деменція завжди є прогресуючим захворюванням. Існують різні моделі для поділу перебігу деменції на фази. Однією з часто використовуваних моделей є так звана «Global Deterioration Scale» (GDS), також відома як «Reisberg-Skala». Ця шкала грубо ділить перебіг деменції на сім стадій, але їх можна звести до чотирьох фаз.
Фаза до деменції (преклінічна фаза): На цій стадії симптоми часто настільки незначні, що їх легко не помітити або сплутати з нормальним старінням. Можливі ознаки включають легке забування, труднощі з плануванням або організацією та легкі перепади настрою.
Рання деменція (легке когнітивне порушення): На цій стадії симптоми стають помітнішими. Потерпілі можуть мати труднощі з запам’ятовуванням нещодавно отриманої інформації, можуть загубитися у знайомих місцях, і можуть відбуватися зміни в особистості або поведінці.
Середня деменція (помірне когнітивне порушення): На цій стадії у пацієнтів можуть виникати труднощі з виконанням складних завдань, вони часто плутаються і мають проблеми з пам’яттю важливої інформації, такої як адреса або номер телефону. Іноді зникає пам’ять про події чи людей, і пацієнти потребують допомоги у повсякденних справах.
Пізня деменція (тяжке когнітивне порушення): На цій стадії пацієнти потребують догляду 24 години на добу. Вони мають труднощі з рухом, мовленням або їдою, і багато хто не може згадати свою сім’ю чи друзів.
Деменція: Очікувана тривалість життя
Очікувана тривалість життя при деменції сильно варіюється і залежить від різних факторів, включаючи загальний стан здоров’я, вік на момент діагностики та тип деменції. Саме захворювання на деменцію не є безпосередньою причиною смерті.
Фактори, що впливають на тривалість життя пацієнтів з деменцією:
Тип деменції: Існують різні типи деменції, такі як хвороба Альцгеймера, судинна деменція, деменція з тільцями Леві та фронтотемпоральна деменція. Кожен тип має свою швидкість прогресування та тривалість життя. Наприклад, середня тривалість життя після діагностики хвороби Альцгеймера складає близько чотирьох до восьми років, але може досягати до 20 років.
Вік на момент діагностики: Коли деменція діагностується у молодших людей, вони зазвичай мають більше часу для життя порівняно з літніми пацієнтами. Це обумовлено тим, що молодші люди зазвичай мають краще загальне здоров’я і менше супутніх захворювань.
Загальний стан здоров’я: Люди з хорошим фізичним здоров’ям можуть жити з деменцією довше. Супутні захворювання, такі як серцево-судинні хвороби або діабет, скорочують тривалість життя.
Стадія деменції: Тривалість життя також може залежати від стадії деменції. Люди, у яких деменція діагностована на ранній стадії, зазвичай мають більшу тривалість життя порівняно з тими, у кого захворювання діагностоване на пізній стадії.
Також важливим є не тільки тривалість життя, але й якість життя пацієнтів з деменцією. Рання діагностика та хороше лікування можуть допомогти полегшити симптоми та поліпшити якість життя.
Як виявити деменцію / Тест на деменцію
Для точного виявлення та діагностики деменції потрібні спеціалізовані тести, оскільки симптоми та ознаки можуть варіюватися залежно від типу і стадії деменції. Проте є загальні риси та симптоми, які можуть вказувати на можливу деменцію.
Ознаки деменції:
Втрати пам’яті: Часто це одне з перших ознак деменції. Людина може мати труднощі з запам’ятовуванням нещодавно отриманої інформації або засвоєнням нових знань.
Труднощі з мисленням і плануванням: Особи з деменцією можуть мати труднощі з виконанням складних завдань, наприклад, управлінням фінансами або плануванням їжі.
Сплутаність і дезорієнтація: Люди з деменцією часто плутаються або відчувають дезорієнтацію, особливо в незнайомих середовищах.
Мовленнєві проблеми: Люди з деменцією можуть мати труднощі з знаходженням слів або формулюванням речень.
Зміни в особистості або поведінці: Люди з деменцією можуть демонструвати зміни в особистості або поведінці, такі як агресія, апатія або депресія.
Проблеми з візуальним сприйняттям: Деякі люди з деменцією мають труднощі з обробкою візуальної інформації, наприклад, з оцінкою відстаней або кольорів.
Труднощі з виконанням повсякденних завдань: Люди з деменцією часто мають труднощі з виконанням щоденних завдань, таких як приготування їжі або одягання.
Якщо у вас або у когось із близьких спостерігаються ці симптоми, важливо звернутися до лікаря для проведення детальної діагностики та отримання необхідної допомоги.
Деменція: Ступінь потреби у догляді
Не існує єдиного ступеня потреби у догляді для деменції. Оскільки деменція прогресує з часом, пацієнти стають поступово більш залежними. У Німеччині існує п’ять ступенів потреби у догляді, які оцінюють рівень самостійності пацієнта в шести різних областях:
- Мобільність
- Когнітивні та комунікативні здібності
- Поведінка та психічні проблеми
- Самообслуговування
- Справляння з вимогами і навантаженнями, пов’язаними з хворобою або терапією
- Організація повсякденного життя і соціальних контактів
Ступені потреби у догляді не прив’язані до конкретних захворювань, а описують загально, як самостійно люди з обмеженнями можуть жити. До різних ступенів потреби у догляді прив’язане певне грошове забезпечення. Це забезпечення визначається законодавством як «грошова допомога для самостійно організованої допомоги». Воно призначене виключно для особи, що потребує догляду, і має допомогти покрити зрослі витрати на повсякденне життя. Грошова допомога виплачується починаючи з другого ступеня потреби у догляді.
Деменція Альцгеймера
Деменція Альцгеймера (рідше: хвороба Альцгеймера або хвороба забуття) — це прогресуюче нейродегенеративне захворювання мозку, яке впливає на когнітивні функції та пам’ять. Це найбільш поширена форма деменції, що становить від 60 до 80 відсотків усіх випадків деменції.
Захворювання було вперше описане у 1906 році Алоїсом Альцгеймером (1864–1915) як «незвичайна хвороба кори головного мозку». Психіатр і нейропатолог виявив білкові відкладення, відомі як бляшки, в мозку померлої пацієнтки. Жінка до смерті була помітно сплутана і забута. З того часу хвороба носить ім’я німецького лікаря.
Симптоми деменції Альцгеймера
Симптоми деменції Альцгеймера розвиваються повільно і з часом погіршуються. До найпоширеніших симптомів хвороби Альцгеймера відносяться:
- Втрати пам’яті: Труднощі з запам’ятовуванням нещодавно отриманої інформації.
- Сплутаність: Легке сплутання та дезорієнтація.
- Зміни в мисленні і судженні: Труднощі з плануванням і прийняттям рішень.
- Проблеми з мовленням і комунікацією: Труднощі з знаходженням слів і формулюванням речень.
- Дезорієнтація: Труднощі з орієнтацією в часі та просторі.
- Проблеми з увагою і концентрацією: Труднощі з фокусуванням на завданнях.
- Зміни в поведінці і особистості: Зміни в поведінці і особистих рисах, такі як агресія або апатія.
Причини хвороби Альцгеймера
Основною причиною серйозних когнітивних порушень при хворобі Альцгеймера є великі кількості білкових відкладень (плаки), які утворюються за межами нервових клітин через накопичення білків бета-амілоїду.
Плаки виявляються в різних областях мозку, але спочатку і в більших кількостях накопичуються в специфічних регіонах. Типові області, де накопичуються плаки при хворобі Альцгеймера, включають:
- Неокортекс: Це найзовнішня частина мозку, яка відіграє важливу роль у когнітивних функціях, таких як пам’ять, мислення, мова та сприйняття. Тут виявляється більшість пластин при хворобі Альцгеймера.
- Гіпокамп: Це область мозку, яка важлива для формування і відновлення спогадів. Ранні ушкодження та відкладення пластин у гіпокампі пов’язані з втратою пам’яті і когнітивними порушеннями.
- Базальні ганглії: Це група структур мозку, які важливі для координації рухів і контролю м’язового тонусу. На пізніших стадіях хвороби Альцгеймера плаки також можуть накопичуватися в базальних гангліях.
- Асоціативні області великого мозку: Це області мозку, які координують різні когнітивні функції та інтегрують інформацію з різних сенсорних модальностей. Плаки можуть також накопичуватися в цих областях.
Окрім пластин, у мозку пацієнтів з хворобою Альцгеймера утворюються завихрення тау-білка, також відомі як нейрофібрила́рні пучки або агреги́ти тау-білка, які порушують нормальну функцію нейронів і ведуть до їх деградації аж до смерті. Завихрення тау-білка є основною ознакою багатьох нейродегенеративних захворювань.
Як саме відбуваються ці зміни, поки що залишається до кінця нез’ясованим. Хоча точна причина хвороби Альцгеймера ще не встановлена, відомо, що найвищий ризик захворювання пов’язаний з віком.
Діагностика хвороби Альцгеймера / Тест на хворобу Альцгеймера
Тест на хворобу Альцгеймера — це спеціальна процедура, яка дозволяє визначити, чи є деменція, з якою стикається пацієнт, саме хворобою Альцгеймера. Існує кілька видів тестів, які можуть бути використані для діагностики хвороби Альцгеймера. Ось деякі з поширених діагностичних методів:
- Клінічна оцінка: Лікар, зазвичай невролог або геріатр, проводить клінічну оцінку. Це включає в себе детальне збирання анамнезу, яке дає уявлення про симптоми, перебіг хвороби та можливі фактори ризику. За допомогою когнітивних тестів оцінюються пам’ять, увага, мова та інші когнітивні функції.
- Методи візуалізації: За допомогою таких методів, як магнітно-резонансна томографія (МРТ) або комп’ютерна томографія (КТ), виявляються структурні зміни в мозку.
- Лабораторні дослідження: Аналізи крові можуть допомогти визначити, чи є інші причини когнітивних порушень, наприклад, порушення функції щитовидної залози, нестача вітамінів або інфекції.
- Нейропсихологічні тести: Ці тести включають детальну оцінку когнітивних функцій, таких як пам’ять, увага, мова, судження та здатність до розв’язання проблем. Їх проводить спеціалізований нейропсихолог, і вони можуть допомогти визначити ступінь тяжкості та конкретну область когнітивних дефіцитів.
У медичній практиці зазвичай комбінують кілька тестів на хворобу Альцгеймера та інші діагностичні процедури, щоб забезпечити надійну діагностику. Раннє виявлення хвороби Альцгеймера важливе для забезпечення відповідного лікування та догляду.
Тривалість життя при хворобі Альцгеймера
Тривалість життя при хворобі Альцгеймера залежить від різних факторів і в середньому становить від трьох до десяти років після діагностики. Однак існують значні відхилення в обидві сторони. Фактори, які впливають на тривалість життя:
- Вік: Як правило, у старших людей з хворобою Альцгеймера тривалість життя коротша, ніж у молодших пацієнтів.
- Ступінь тяжкості захворювання: Тяжкість симптомів Альцгеймера значно впливає на тривалість життя. Більш пізні стадії хвороби пов’язані з гіршими прогнозами.
- Супутні проблеми зі здоров’ям: Наявність інших захворювань (коморбідності), таких як діабет або серцево-судинні та легеневі проблеми, погіршує тривалість життя при хворобі Альцгеймера.
- Підтримка та догляд: Хороший догляд та підтримка в повсякденному житті позитивно впливають на якість життя пацієнтів з хворобою Альцгеймера.
Судинна деменція
Судинна деменція є загальним терміном для розладів пам’яті та інших когнітивних порушень, які викликані ушкодженнями кровоносних судин у мозку. Після хвороби Альцгеймера судинна деменція є другою за поширеністю формою деменції. Вона виникає, коли кровообіг до певних частин мозку обмежений або повністю заблокований. Причинами цього можуть бути, наприклад, інсульт або ряд дрібних інсультів.
Судинна деменція: Симптоми
Симптоми судинної деменції можуть варіюватися залежно від ураженої ділянки мозку. Дементія може проявитися безпосередньо після інсульту, але також можливий поступовий розвиток симптомів. Найпоширеніші симптоми судинної деменції включають:
- Втрата пам’яті
- Сплутаність свідомості
- Проблеми з орієнтацією
- Труднощі в мовленні або розумінні мови
- Знижена увага
- Нездатність планувати або організовувати завдання
Судинна деменція: Лікування
Лікування судинної деменції в першу чергу зосереджене на запобіганні подальших ушкоджень кровоносних судин у мозку. Це може бути досягнуто шляхом контролю факторів ризику, таких як гіпертонія, діабет і рівень холестерину. Ліки та терапії також можуть допомогти полегшити симптоми та поліпшити якість життя.
Судинна деменція: Тривалість життя
Тривалість життя при судинній деменції залежить від багатьох факторів, включаючи загальний стан здоров’я пацієнта. Також на тривалість життя впливають вік та ступінь тяжкості симптомів.
Оскільки судинна деменція є прогресуючим захворюванням, симптоми не покращуються. Тривалість життя після діагностики деменції може становити ще кілька років.
Деменція при хворобі Паркінсона
Деменція при хворобі Паркінсона є когнітивним порушенням, яке спостерігається у деяких людей з хворобою Паркінсона (хвороба Паркінсона). Не всі пацієнти з Паркінсоном розвивають деменцію, але ризик зростає з віком.
Сама хвороба Паркінсона викликає лише фізично-моторні симптоми, такі як тремор (тремтіння), ригідність (жорсткість), проблеми з рівновагою та уповільненість рухів.
Деменція при хворобі Паркінсона: Симптоми
Деменція при хворобі Паркінсона починається, коли до моторних порушень додаються також когнітивні симптоми. Серед них:
- Втрата пам’яті
- Труднощі у плануванні та організації завдань
- Сповільнене мислення
- Проблеми з концентрацією та ухваленням рішень
- Зміни настрою та поведінки
Деменція при хворобі Паркінсона: Причини – Леві тільця
Причини деменції при хворобі Паркінсона, ймовірно, пов’язані з тими ж змінами в мозку, які викликають хворобу Паркінсона. Це включає втрату клітин, що виробляють дофамін, та наявність Леві тільців. Леві тільця або просто Леві-тільця отримали свою назву від невролога Фрідріха Х. Леві, який вперше описав їх у 1912 році.
Леві тільця – це аномальні білкові відкладення в мозку, які порушують хімічну комунікацію між нервовими клітинами і зрештою призводять до їх загибелі. Ці Леві тільця складаються в основному з білка під назвою альфа-синуклеїн. У хворобі Паркінсона Леві тільця в основному знаходяться в областях мозку, що відповідають за контроль рухів, що призводить до типових моторних симптомів хвороби Паркінсона, таких як тремор, ригідність і зменшення рухів.
При деменції Паркінсона Леві тільця поширюються на інші ділянки мозку, включаючи області, що відповідають за пам’ять та інші когнітивні функції. Це призводить до типових симптомів деменції, таких як втрата пам’яті, сплутаність свідомості та труднощі з розв’язанням проблем і плануванням.
Оскільки Леві тільця відіграють важливу роль у деменції Паркінсона, це захворювання є підформою деменції з Леві тільцями (ЛКД).
Деменція при хворобі Паркінсона: Лікування
Лікування деменції при хворобі Паркінсона може включати комбінацію медикаментів, фізіотерапії, ерготерапії та мовної терапії.
Деменція з тільцями Леві (LBD)
Деменція з тільцями Леві (LBD), також відома як деменція типу Леві (DLKT), є другою за поширеністю причиною прогресуючої деменції після хвороби Альцгеймера і може проявлятися у двох формах: деменція з тільцями Леві (DLB) та деменція при хворобі Паркінсона (PDD).
Деменція з тільцями Леві (LBD) є прогресивним нейродегенеративним захворюванням, яке характеризується наявністю так званих тіл Леві в нервових клітинах мозку. Ці аномальні білкові відкладення порушують хімічні посередники в мозку, які відповідають за мислення, поведінку та рух. На пізніших стадіях вони призводять до загибелі клітин.
Тільця Леві складаються в основному з білка, який називається альфа-синуклеїн. Тільця Леві названі на честь їхнього відкривача, невролога Фрідріха Х. Леві.
Деменція з тільцями Леві: Симптоми
Симптоми деменції з тільцями Леві подібні до симптомів як хвороби Альцгеймера, так і хвороби Паркінсона, оскільки вона має риси обох захворювань. Симптоми цієї форми деменції можуть змінюватися протягом хвороби:
- Когнітивні порушення: Проблеми з увагою, візуально-просторовими здібностями, плануванням і організацією.
- Коливання уваги та пильності: Періоди дезорієнтації або тривалої невпевненості.
- Візуальні галюцинації: Бачення речей, які не існують.
- Паркінсонізм: Симптоми, схожі на хворобу Паркінсона, такі як уповільнені рухи, жорсткість і тремор.
- Зміни поведінки та настрою: Депресія, тривога, апатія.
- Порушення сну: Рем-сонова поведінкова розлад, коли люди фізично відтворюють свої сни.
Деменція з тільцями Леві часто діагностується пізно, оскільки на початкових стадіях симптоми можуть бути легко упущені або переплутані з іншими формами деменції. Точна причина LKD ще не повністю зрозуміла, але вважається, що генетичні та екологічні фактори відіграють роль.
Деменція з тільцями Леві: Лікування
Лікування деменції з тільцями Леві зосереджено на полегшенні симптомів і покращенні якості життя пацієнта. Це може включати використання медикаментів для контролю когнітивних, моторних та психічних симптомів. Рання діагностика і всебічне управління за участю міждисциплінарної команди фахівців можуть допомогти впоратися із симптомами і покращити якість життя.
Фронтотемпоральна деменція (FTD)
є відносно рідкісною, але значущою формою деменції, яка характеризується раннім початком і специфічними симптомами в лобних і скроневих частках головного мозку. Ось кілька ключових моментів про фронтотемпоральну деменцію:
Характеристика:
- Ранній початок: Симптоми зазвичай з’являються між 40 і 60 роками, іноді навіть раніше.
- Частота: Незважаючи на свою рідкість (близько трьох до дев’яти відсотків випадків деменції), FTD є другою за частотою деменцією серед людей молодше 65 років.
- Симптоми: Фронтотемпоральна деменція часто впливає на поведінку та мову. Типові симптоми включають зміни особистості, соціальну неадекватність, мовні проблеми і труднощі з плануванням та організацією.
Підвиди:
- Хвороба Піка: Ця форма FTD характеризується помітними змінами в поведінці та особистості. Можуть також виникати виражені мовні порушення.
- Первинна прогресивна афазія (PPA): Ця форма вражає переважно мовну здатність і веде до прогресуючих труднощів із говорінням та розумінням мови.
FTD також впливає на кар’єру та якість життя, як це стало очевидним у випадку з Брусом Віллісом, який у 2022 році змушений був завершити свою кінокар’єру через це захворювання.
Фронтотемпоральна деменція: Причина
З великою мірою нез’ясованих причин, нервові клітини (нейрони) в лобних і скроневих областях мозку відмирають, що медично називається фронтальними та темпоральними частками. Це область мозку, яка контролює, зокрема, емоції та соціальну поведінку. Можливо, що, як і в інших деменціях раннього початку, генетична схильність або порушення обміну речовин можуть бути причинами загибелі нейронів при фронтотемпоральній деменції.
Фронтотемпоральна деменція: Тест
Тестування на фронтотемпоральну деменцію вважається складним, оскільки симптоми часто можуть бути подібними до симптомів інших неврологічних захворювань, таких як хвороба Альцгеймера, або психічних розладів. Проте існує ряд тестів і досліджень, які можуть допомогти в точній діагностиці.
Анамнез та клінічна оцінка: Лікар спершу проведе детальний анамнез для розуміння симптомів і перебігу захворювання. Це може включати бесіди з пацієнтом і його рідними для виявлення змін у поведінці, особистості та когнітивних здібностях.
Неврологічне обстеження: Неврологічне обстеження може допомогти виключити інші захворювання, які можуть викликати подібні симптоми. Це обстеження може включати тести на оцінку моторних і сенсорних функцій, балансу, рефлексів і розумової діяльності.
Нейропсихологічні тести: Нейропсихологічні тести можуть допомогти визначити ступінь і тип когнітивних порушень. Ці тести оцінюють різні аспекти розумових функцій, включаючи пам’ять, увагу, мову, розв’язання проблем і просторові здібності.
Образні дослідження: Образні дослідження, такі як магнітно-резонансна томографія (МРТ) або позитронно-емісійна томографія (ПЕТ), можуть допомогти виявити зміни в мозку, які пов’язані з фронтотемпоральною деменцією. Ці методи можуть показати атрофію (зменшення об’єму) у фронтальних і/або темпоральних частках мозку, що є типовим для ФТД.
Генетичні тести: У деяких випадках може бути запропоноване генетичне консультування та тестування, особливо якщо в історії сім’ї є випадки фронтотемпоральної деменції або споріднених захворювань. Приблизно третина випадків ФТД є спадковими, і кілька генів вже пов’язані з цим захворюванням.
Фронтотемпоральна деменція: Симптоми
У майже всіх людей з ФТД перші симптоми фронтотемпоральної деменції – це зміни особистості, які можуть бути легко переплутані з іншими психічними розладами, такими як депресії, синдром вигорання, шизофренія або манія.
До основних ранніх симптомів, особливо при хворобі Піка, відносяться підвищена дратівливість і тактlessness, які можуть досягати дистанційності і сексуальної розбещеності. Порушення пам’яті часто проявляються пізніше і зазвичай не так виражені, як при хворобі Альцгеймера.
Фронтотемпоральна деменція: Протікання
У процесі розвитку фронтотемпоральної деменції змінюється соціальна поведінка хворих, що ускладнює спільне проживання з ними. Пацієнти стають дедалі потребуючими догляду. Хворі з первинною прогресивною афазією можуть повністю замовкнути. На пізніших стадіях хвороби часто з’являються порушення рухів, схожі на паркінсонізм, а також нетримання сечі.
Фронтотемпоральна деменція: Терапія
Терапії при фронтотемпоральній деменції зазвичай спрямовані на пом’якшення проявів поведінкових розладів. Лікування антидепресантами може дати помірні результати, надаючи пацієнтам більше рівноваги. Ліки для лікування Альцгеймера, відомі як антидементіва, виявляються абсолютно неефективними.
Фронтотемпоральна деменція: Очікувана тривалість життя
Очікувана тривалість життя з фронтотемпоральною деменцією коливається від двох до 16 років. В середньому пацієнти живуть вісім років після первинного діагнозу.
Змішана деменція
це форма деменції, при якій кілька причин відповідають за прогресуючий когнітивний занепад. Вона часто виникає, коли одночасно присутні як хвороба Альцгеймера, так і судинна деменція.
Хвороба Альцгеймера є нейродегенеративним захворюванням, яке характеризується утворенням бляшок і танглів у мозку. Тангли — це вид змін у мозку, що виникають при різних нейродегенеративних захворюваннях, включаючи хворобу Альцгеймера. Вони складаються з аномально сплетених волокон тау-білка, білка, який зазвичай підтримує структуру і функцію нервових клітин.
В здоровому мозку Tau допомагає стабілізувати мікротрубочки, які є своєрідним каркасом для нервових клітин і забезпечують транспортування поживних речовин та інших важливих речовин. У випадку деяких захворювань, включаючи хворобу Альцгеймера, Tau змінюється ненормальним чином і утворює спіральні структури, відомі як Tangles.
Tangles зазвичай починають формуватися в областях мозку, відповідальних за навчання та пам’ять, і з часом поширюються на інші ділянки. Вони пов’язані з втратою клітин мозку та зменшенням функції мозку.
Судинна деменція, з іншого боку, виникає через порушення кровообігу в мозку, що може призвести до пошкодження мозкових клітин. При змішаній деменції спостерігаються як характерні симптоми хвороби Альцгеймера, так і симптоми судинної деменції. До них відносяться втрата пам’яті, сплутаність свідомості, проблеми з мовленням і мисленням, труднощі в повсякденних завданнях і зміни в поведінці. Симптоми можуть варіюватися у різних людей і з часом посилюватися.
Діагностика змішаної деменції
Діагностика змішаної деменції зазвичай вимагає всебічної оцінки, яка включає медичний анамнез, фізичні обстеження, зображення мозку та когнітивні тести. Точна діагностика є важливою, оскільки вона впливає на лікування та управління захворюванням.
Лікування змішаної деменції
Лікування змішаної деменції зазвичай зосереджується на управлінні симптомами та уповільненні прогресування захворювання. Це може включати медикаменти для полегшення симптомів, когнітивне тренування, підтримку у щоденних завданнях та управління супутніми захворюваннями.